Поліцій мало не буває: розслідуванням економічних злочинів займеться єдиний орган

Оприлюднено Оприлюднено в Uncategorized

Розслідування всіх економічних, фінансових злочинів, махінацій у податковій та бюджетній сферах уряд планує передати Фінансової поліції. Це випливає з фінальної версії законопропроекту, що опинилася в розпорядженні РБК-Україна, який був розроблений Міністерством фінансів. Замість де-юре ліквідованою з 1 січня 2017 року податкової міліції Мінфін розраховує створити “абсолютно новий орган, аналога якому немає в Україні”.

Передбачається, що основний упор Фінполіція буде робити на аналітичній роботі та превентивних заходах, а не на тиску на бізнес та вибиванні фінансових ресурсів для виконання бюджетних планів. Сформувати новий силовий орган планують з нових кадрів, яким дадуть високі зарплати. Такими бачить міністр Олександр Данилюк майбутніх фінансових поліцейських. Але не всі в Кабміні готові підтримати законопроект Мінфіну. Та й депутати сумніваються, що Данилюку вистачить сил довести свою ідею до кінця, як, наприклад, це сталося з його пропозицією щодо передачі баз даних від податківців в його міністерство. За інформацією джерел РБК-Україна, втрутився в ситуацію і президент Петро Порошенко.

Законопроект до прийняття готовий

У розпорядженні РБК-України опинився законопроект “Про фінансову поліцію” (ФП), розроблений Мінфіном. Ще тиждень тому міністр фінансів Олександр Данилюк обіцяв винести його на розгляд Кабміну “у найближчі дні” і відразу ж передати в парламент.

За даними РБК-Україна, до кінця минулого тижня в міністерстві працювали над зауваженнями, отриманими в ході узгодження документа. В першу чергу, мова йде про роботу над пропозиціями, що надійшли в Мінфін з Міністерства юстиції. За версією Мінфіну, саме Мін’юст до останнього моменту блокував процес узгодження. З усіма іншими заінтересованими органами процедура була завершена ще у вересні 2016 року, розповіли виданню джерела в Міністерстві фінансів.

У той же час в Мін’юсті РБК-Україна пояснили, що всі матеріали до законопроекту Мінфін отримав ще 9 грудня. “Наш висновок складається з 20 сторінок і включає багато зауважень про невідповідність законопроекту Конституції, з актами такої ж юридичної сили, – зазначають у прес-службі міністерства. – А висновки секретаріату урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини свідчать, що законопроект не відповідає Конвенції з прав людини”. В результаті 14 зауважень Мін’юсту Мінфіном все ж було враховано, 12 – немає.

У понеділок, 16 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк підписав законопроект. Тоді ж уряд планував провести своє позачергове засідання, де, серед іншого, у порядку денному стояло питання і про створення Фінансової поліції. Однак члени Кабміну так і не зібралися.

В порядку денному сьогоднішнього засідання Кабміну цього питання теж немає. Причина на цей раз відома – Данилюк знаходиться в швейцарському Давосі, де бере участь у роботі Всесвітнього економічного форуму. Радник міністра фінансів, і один із співавторів законопроекту Сергій Коваленко запевнив РБК-Україна, що про затягування процедури прийняття мова не йде.

Мінфін планує пройти всю офіційну процедуру: спочатку документ розглянуть на урядовому комітеті з питань економічної, фінансової та правової політики. Це повинно відбутися в понеділок, 23 січня, а в середу, 25 січня – на Кабмін. “Можемо очікувати його прийняття в середу”, – прогнозує Коваленко. Слід нагадати, що Олександр Данилюк з моменту вступу на посаду міністра не втомлювався говорити про те, що він доб’ється ліквідації податкової міліції, як одного з найбільш корумпованих і заважають бізнесу силових органів.

Власне, прийняти законопроекту про фінполіцію планувалося ще в кінці минулого року, коли уряд і парламент формували держбюджет на 2017 рік. В профільному комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики, чекали внесення цього законопроекту паралельно з податковими змінами.

У цьому документі передбачалася ліквідація податкової міліції, але відбутися це повинно було після того, як вступить в силу новий закон про ФП. Однак, як відомо, пошук компромісів, нічні переговори в рамках бюджетного процесу призвели до технічної помилки, а податкова міліція виявилася поза правового поля з 1 січня.

Данилюк відреагував на це тільки в середині місяця в Facebook, але відразу дав зрозуміти, що виправляти помилку і знову легалізувати репресивний орган не буде.

Розум, честь і совість

Законопроектом передбачається, що Фінансова поліція стане органом, який би займався попередженням, виявленням, припиненням, розслідуванням і розкриттям кримінальних правопорушень у фінансовій, економічній, податковій і бюджетній сферах. Це повинен бути якісний корумпований орган по виявленню загроз національній безпеці України в економічному напрямку.

Тобто, на відміну від податкової міліції, яка працює в частині податкового і бюджетного законодавств, ФП повинна сконцентрувати в собі всі функції розслідування, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності в економіці та фінансах, які зараз мають, в тому числі, Нацполиция і СБУ. ФП буде координуватися Кабміном через міністра фінансів.

Основна “фішка” Фінполіції – аналітика. І, за словами Сергія Коваленка, акцент – на використанні світових практик розслідування фінансових злочинів. Тобто, співробітники повинні насамперед аналізувати весь обсяг отриманих даних, виявляти логічні ланцюжки і зв’язку, а не просто прийти і забрати документи, покласти людей обличчям на підлогу, паралізувати роботу бізнесу, а після ще місяцями тероризувати його.

Передбачається, що в ФП буде працювати 2,5 тис. людина (у податкової міліції зараз працює близько 5,5 тис. осіб). Структура буде поділена на держслужбовців і детективів, які будуть мати спецзвання. Керівництво поліції (обирається на 5 років; другий термін повноважень не передбачений), співробітники і детективи будуть відбиратися на конкурсній основі.

Законопроектом передбачаються певні квоти. Нова служба на 25% буде складатися з тих, хто протягом року працювали в ГФС, МВС чи СБУ на посади слідчих або оперативників. На 70% ФП буде складатися з нових співробітників. За результатами першого конкурсного відбору до підрозділу детективів повинно бути зараховано не менше 100 осіб, не менш ніж 70 з яких – до цього не мали відношення до оперативної роботи.

У Мінфіні відзначають, що співробітники, які мають розвинені аналітичні здібності і орієнтуються в економічно-фінансових питаннях, як правило, високооплачувані і працюють в кращих аудиторських і консалтингових компаніях. Відповідно, держава повинна запропонувати більш-менш конкурентні зарплати. Так, передбачається, що глава Финполиции буде отримувати близько 64 тис. гривень на місяць.

Мінімальна зарплата в ФП буде становити 16 тис. гривень. Крім того, передбачається щомісячна доплата за вислугу років, за доступ до держтаємниці, знання іноземних мов. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що середня зарплата податкового міліціонера в першому півріччі 2015 року становила 4,7 тис. грн. Даних за 2016 рік Мінфін не надає.

Повноваження Финполиции визначені законом “Про Національну поліцію” та Кримінально-процесуальним кодексом. Вони трохи відрізняються від тих, за якими зараз працює податкова міліція, співробітники якої, як відомо, також як і поліцейські, можуть проводити опитування, перевірку документів, застосовувати зброю.

Крім того, ФП зможе отримати доступ до баз даних держорганів, до інформації про операції, рахунки, вклади, операції фізичних та юридичних осіб. Але це все при наявності обґрунтованого запиту та дозволу від структур, які мають доступ до цієї інформації, скажімо, від НБУ. Маючи рішення суду ФП отримає можливість на 10 днів опечатувати архіви, каси, приміщення (крім житлових), сховища, робити виїмку документів і предметів.

Відповідно до законопроекту, ФП коло підслідних статей, порівняно з тим, що зараз має податкова міліція, буде розширено. Наприклад, Фінполіція зможе займатися досудовим розслідуванням фактів, які призвели банк до банкрутства, а також махінаціями на фондовому ринку, незаконним використанням інсайдерської інформації, створенням злочинної організації.

“У Департаменту захисту економіки Нацполиции ми практично всі хочемо забрати. Основна думка консолідації – економічні, фінансові, податкові злочини пов’язані один з одним, це, як правило, ланцюжок. Щоб ефективно з ними боротися, необхідно, щоб вся ця ланцюжок розслідувалася комплексно, а не як зараз: один орган своє розслідує, інший – своє. Виходить, що гідру перемогти не можемо – з одного боку відрубали, а інша голова зросла. Обмін доказами, інформацією зараз між органами не на висоті, але коли це все буде сконцентровано в одному органі, буде ефект”, – пояснює Сергій Коваленко.

Концепція нової незалежної структури була узгоджена з МВФ. Фонд, зокрема, звертав увагу Мінфіну на те, щоб діяльність Фінполіція не перетиналася з повноваженнями НАБУ. Тому в законопроекті сказано, що поліція зможе займатися розслідуваннями, але не в зоні відповідальності антикорупційного бюро.

“Аналіз економічної злочинності свідчить про те, що в Україні економічні злочини в багатьох випадках мають пряме відношення до корупції високого рівня. Таким чином, при якісній роботі ФП з розкриття масштабних злочинних схем вона буде отримувати інформацію, в тому числі і про корупційну діяльність, і про схеми, які використовують корупціонери для відмивання грошей злочинним шляхом. І ця інформація буде передаватися в НАБУ”, – йдеться у супровідних документах до законопроекту Мінфіну.

Прихильники і противники

Варто відзначити, що розроблений Мінфіном законопроект практично дублює депутатську ініціативу №4228 у співавторстві фракцій “Самопоміч”, Блоку Петра Порошенка, Народного фронту і Радикальної партії Ляшка. Він був зареєстрований у парламенті ще 15 березня 2016 року, але так і не був розглянутий податковим комітетом, і навіть не внесено до порядку денного сесії.

“Ми його зареєстрували, щоб отримати реакцію уряду, зауваження по юридичній частині, – розповіла РБК-Україна співавтор законопроекту Тетяна Острикова (“Самопоміч”). – Потім ми його погодили з МВФ, вони підтримали ідею створення єдиного органу з фінансових розслідувань. Така реформа дозволить консолідувати відповідальність по боротьбі з карними злочинами у частині захисту фінансових інтересів держави в одному органі та уникнути дублювання функцій. І ось з листопада ми чуємо від Мінфіну, що ось-ось вони нам подадуть свій варіант”.

Острикова запевняє, що депутати готові відкликати свій законопроект. Зокрема, з тієї причини, що Державна фіскальна служба серед своїх зауважень до урядового тексту вказала на те, що останній, по суті, є альтернативним. А, згідно з регламентом Верховної Ради, він повинен бути внесений у 14-денний строк з моменту подачі основного.

“Я, як основний співавтор готова його публічно відкликати у присутності всіх зацікавлених осіб, щоб урядовий законопроект на базі мого тексту був зареєстрований без перешкод”, – зазначає Тетяна Острикова.

Технічна доробка, за її словами, дала результат – ліквідовані розбіжності за підслідністю з НАБУ, до 2,5 тис. чоловік скорочена чисельність працівників. Крім того, в законопроекті була норма про участь парламенту у звільненні керівника ФП. Мін’юст наполіг на тому, щоб цієї норми не було, а таке рішення буде приймати Кабмін, за ініціативою Мінфіну.

У той же час деякі зауваження дивують. Так, СБУ вказувала на недоцільність створення Финполиции, так як це не передбачено указами президента. “Це спроба законсервувати податкову міліцію і багатовекторність підслідності. Значить, їх влаштовує нинішня ситуація, – обурена Острикова. – Крім того, вони були проти того, щоб ФП встановлював прослуховування без погодження з СБУ. Тепер очевидно, що Фінполіція отримає право прослушки без СБУ швидше, ніж НАБУ”.

Незважаючи на те, що у Мінфіні запевняють про повну узгодженість дій з МВС, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив на своїй сторінці в Facebook, що “ніякої фінансової поліції допустити не можна, а потрібно робити сучасну Службу фінансових розслідувань, а не ремейк пострадянського ОБХСС”.

І різниця, на його думку, не тільки в назві. На його думку, всі “економічні злочини” потрібно забирати не тільки з Нацполиции, а і з СБУ. Ось тоді і буде повноцінний сучасний контрольний орган, по суті близький американським форматом. “А створювати проміжний гібрид…Це може покрокова тактика, але тоді краще проголосити, і краще законодавчо, кінцеву мету”, – написав Аваков. У коментарі РБК-Україна голова МВС уточнив, що сьогодні на засіданні Кабміну він має намір висловити свою позицію щодо створення Фінансової поліції.

У Мінфіні ж уточнюють, що СБУ розслідує не зовсім класичні економічні злочини, тому Фінполіція не може на них претендувати. Мова йде про розслідування фінансування тероризму, контрабанди наркотиків, зброї та культурних цінностей.

Не все так просто і в парламенті. Один із депутатів коаліції заявив РБК-Україна, що у міністра Данилюка не вистачить сил і сміливості відстояти свої пропозиції у Верховній Раді. В якості прикладу він навів ініціативу Мінфіну, “з якою вони носилися” майже рік, але, коли справа дійшла до голосування, просто склали руки”. Мова йде про передачу баз даних від ГФС в Мінфін. “Данилюк багато помилок допустив. Він настільки слабкий, що, боюся, і в цій боротьбі виграють Насиров (голова ГФС Роман Насиров, – ред.) і Білан (перший заступник ГФС-начальник податкової міліції Сергій Білан, – ред.)”, – зазначає депутат.

Слід зазначити, що Роман Насиров і Сергій Білан проігнорували прохання РБК-Україна прокоментувати перспективи створення Фінансової поліції.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна (БПП) запевняє, що в комітеті проблем із законопроектом не буде. Її колега по комітету і парламенту Тетяна Острикова все ж побоюється блокування законопроекту. “Дивлячись на історію прийняття змін у Податковий кодекс, оптимізму мало. Це був продукт компромісів, а компроміс в даному випадку – найгірше зло. Норми можуть бути виписані так, що вся філософія пропаде. А вона полягає в тому, що це – незалежний орган. МВС, податкова міліція втрачає методи тиску, як же вони можуть допустити голосування за це. Все буде залежати від позиції прем’єра”, – резюмувала депутат.

Однак радник міністра фінансів Сергій Коваленко більш оптимістичний. Він розповідає, що мав відношення до напрацювання законопроекту про НАБУ, який також ніхто не хотів приймати. Закон “Про финполиции” чекає бізнес, і не підтримка його депутатами загрожує політичними ризиками.

У всій цій картині відсутній ще один чоловік. Президент України Петро Порошенко. Досі ця тема не була в списку пріоритетів. У той же час, джерело РБК-Україна в керівництві однієї з парламентських фракцій заявив: “Цього закону взагалі не буде. Це позиція “головного”. Міністр, кажуть, вже вигріб по повній програмі за свої заяви на рахунок роботи финполиции”. У цій ситуації закон про Фінансову поліції не просто документ або ініціатива. За великим рахунком, це справа честі міністра – і якщо, з якихось причин, вона не буде доведена до кінця, і Фінансова поліція в Україні не з’явиться, то є всі підстави припускати, що Олександр Данилюк піде у відставку. Чи залишиться і, в такому випадку продемонструє, що він “людина команди”, а не амбітний і самостійний політик.

Джерело: daily.rbc.ua

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *