Коалиция "За детенизацию экономики"

Форум “Масштаби і схеми тіньової економіки”: чи почують депутати

Оприлюднено Оприлюднено в srochno-ua

3 листопада відбувся Великий економічний форум за участі міністра фінансів Олександра Данилюка, народних депутатів, керівників різних бізнес асоціацій, що входять до Коаліції “За детінізацію економіки”, Американської торгової палати, Європейської Бізнес-Асоціації, Торгово-промислової Палати України та інших учасників

Захід був присвячений проблемі високого рівня тіньової економіки України та способам скорочення цієї “тіні”.

Як стало відомо, головним меседжем стало звернення бізнесу до влади – прохання припинити конфронтацію між різними гілками влади, Податковим комітетом ВР і Мінфіном, а також  зосередитися на реформах і законопроектах, за яких відбудеться детінізація економіки.

Як відзначив очільник Мінфіну Олександр Данилюк, що тіньовий бізнес вбиває конкуренцію. Якщо хтось думає, що ціни для споживачів при тіньовому ринку знижуються – це не відповідає дійсності, оскільки “сірі” імпортери, витіснивши “білих”, скорочують конкуренцію і потім підвищують ціну, надаючи неофіційний і часто неякісний сервіс. Крім того, бюджет при цьому втрачає істотні надходження, повільно будуються якісні дороги, а переконати інвесторів вкладати в Україну стає вкрай складно. Водночас, при створенні гарних і рівних умов ведення бізнесу – відповідно, підвищується конкуренція, поліпшується сервіс і падають ціни.

За підсумками виступів керівників асоціацій та експертів всім учасникам форуму стало зрозуміло, що в Україні немає жодної галузі, якої би не стосувалася тіньова економіка. Після обговорення глобальних необхідних реформ на різних панелях форуму – створення служби фінансових розслідувань, заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, інституційної реформи ДФС і митниці, перейшли до більш простих тактичних питань щодо детінізації. Їх, на думку учасників заходу, за наявності політичної волі керівництва країни, можна вирішити вже до кінця 2017 року.

Продемонструвавши відео сюжет про прикордонну контрабанду, журналіст Євген Плінскій розповів про свої пригоди на західній Україні детально описані в його статті і звернувся до народного депутата Тетяни Острикової з питанням про те, коли Податковий комітет проголосує за внесені ще у липні законопроекти 6755 і 6756. Реалізація цих документів призведе до істотного зниження зловживань за допомогою “піджаків” і “посилок”, вважає журналіст.

Своєю чергою народний депутат повідомила, що підтримує всі ідеї щодо скорочення контрабанди та підкреслила, що більшість експертів знають, на кого працюють ці “піджаки” і “посилки”, і як потім ці товари реалізуються в Україні через відомі всім Інтернет магазини. Острикова наголосила, що важливо створити такі умови, за яких контрабанду стане невигідно продавати, а також необхідно, щоб правоохоронні органи займалися своєю роботою і ловили “господарів” цих схем.

Водночас, голова митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Олександр Лазарєв зауважив, що без законодавчих змін щодо прозорого ланцюжка поставок, наявності документів на товар і фіскального чека, контрабанду не побороти.

А в Українській бізнес-асоціації повідомили, що народний депутат Микола Фролов з співавторами підготували важливий законопроект, який буде внесений до ВР найближчим часом. Він дозволяє підприємцям придбати касовий апарат за рахунок державних дотацій, які підтвердять перевищення власного обороту в 1 мільйон грн. на рік. Так, вони будуть оплачувати половину суми єдиного податку, що необтяжливо для бюджету. У цьому ж законопроекті містяться норми, які врегульовують касовий розрив при Інтернет-торгівлі та кур’єрських доставках.

Утім, постає питання до нардепів, що побудували кар’єру на захисті малого бізнесу і критиці ведення РРО через його дорожнечу – “чому вони раніше самі не внесли законопроект про державні дотації на його придбання?”.

Крім того, керівник Української бізнес-асоціації Володимир Чеповий розповів ще про низку законопроектів, які сприятимуть детінізації цілих секторів економіки. Наприклад, Інтернет-магазини повинні містити повну інформацію про продавця та своє місцезнаходження. Кожен покупець має бачити цю інформацію, щоб мати можливість захистити свої права споживача. Саме це передбачає законопроект №6754, який необхідно прийняти якомога швидше.

У всіх цивілізованих країнах контроль за більшістю роздрібних продажів здійснюється через прозору ланцюжок поставок й онлайн-звіти касових апаратів магазинів перед податковою. Деякі країни, зокрема Італія, Словенія, навіть ввели високі штрафи для покупців, які не вимагають і не беруть фіскальний чек при покупці.

На думку експертів та українських законодавців, найефективнішим механізмом для України стимулювати покупця перевіряти фіскальний чек є фінансова мотивація покупців. Механізм “кешбек” передбачає, що якщо отриманий чек не зареєстрований в онлайн-реєстрі ДФС, покупець отримує премію у розмірі 100% від покупки, тобто по суті отримує свій товар безкоштовно. Для реалізації цього механізму законодавці підготували і зареєстрували законопроекти №6757 і №6759. Всі покупці і бюджет країни при цьому будуть у виграші, а недобросовісні продавці оплатять ці “подарунки”.

Натомість опоненти цих законопроектів стверджують, що мотивувати покупців повідомляти про нечесне ведення бізнесу нібито не відповідає моральним принципам. Це рівнозначно заклику не повідомляти в поліцію про грабіжників сусіда по квартирі, що за цією логікою теж аморально. Або, за цією ж логікою, можливо, треба декриміналізувати статтю про крадіжки, адже квартирні злодії, як і прикордонні місцеві жителі, які здійснюють контрабанду й нечесні підприємці, роблять це не від гарного життя.

У ВР також зареєстрували законопроект №7142, що має на меті вивести з тіні низку ризикових категорій підприємців – ювелірну галузь, ринок медичних препаратів й великі магазини від 150 метрів (у ТРЦ – від 100 метрів). Якщо уважно почитати текст документу, стає ясно, що він не зачіпає інтереси чесного малого бізнесу, а всі, хто його критикують, певно захищають інтереси великого тіньового бізнесу, що лише маскується під малий.

Після прийняття законопроектів щодо детінізації, лібералізації ставок податків (НнВК або зменшення ПДВ до 16%; наприклад, у Казахстані ПДВ дорівнює 12%), реформи ДФС і створення СФР, необхідно провести велику податкову амністію. При цьому проводити її треба з великою PR-кампанією від Мінфіну, підкреслюючи одноразовість цієї акції від держави, яка проводить межу між сірим минулим і новим світлим майбутнім для бізнесу.

Незважаючи на втому бізнесу від повільності парламенту в розгляді реформаторських законопроектів, Форум завершився на позитивній ноті. Для посилення власних позицій, три великих об’єднання бізнес асоціацій – Коаліція “За детінізацію економіки”, Платформа “Податки для економічної свободи” і Коаліція “За ліберальну податкову реформу”, а також ще кілька асоціацій – оголосили про створення єдиного широкого об’єднання бізнесу. Йдеться про Українську Раду бізнесу, в яку будуть входити 60 бізнес-асоціацій різних секторів економіки. Всіх їх об’єднує бажання жити в країні з рівними можливостями, з чесною конкуренцією, зі стабільним і ліберальним податковим законодавством і не корумпованою фіскальною службою.

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *