Золотий вік. Золоте руно України і контрабас

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Багато списів вже зламано над банальними питаннями: що відбувається, хто це витримає і коли це все-таки скінчиться? У будь-якої виробничої галузі України справи йдуть приблизно однаково: хтось грає на “контрабасі”, хтось не платить податків, хтось взагалі не веде ніякої документації на зло кредиторам і поліції, а хтось просто “ширяє” чужий “неліквідний товар “все ще довірливим і вельми зубожілим українським покупцям. Але є унікуми, які обтяжуючи свою свідомість надмірною скромністю, поєднують всі перераховані вище “пригрішення” з майже безапеляційним лідерством в галузі і … тюремною камерою. Право, погодьтеся, – мрія графа Монте-Крісто якась! Сидиш на утриманні у держави в затишній камері під посиленою охороною з повним раціоном, а стан зростає як тісто на дріжджах. Йдеться про колись скромного і непримітного 42-річного жителя Запоріжжя Романа Миколайовича Петренко, якого в останні кілька років асоціюють з найбільшою в Україні мережею ювелірних салонів “Золотий вік”.

Але, про все по порядку.

На переконання чернігівських журналістів, ювелірний завод “Золотий Вік” добре відомий ювелірам не тільки з України. Як повідомив в приватній розмові сторожив ювелірного бізнесу Чернігова, який побажав залишитися невідомим: “Настільки агресивного, можна сказати рейдерського входження на роздрібний ринок ювелірної групи товарів України, ще не було. Постраждали і чернігівці, тактика заняття вже розрекламованих точок, за коштами тиску на орендодавців через адмінресурс, за часів правління Сім’ї Януковича, позбавила “насидженого” місця ювелірний маркет “Діамант”. І такі історії Ви можете почути в будь-якому мало-мальськи великому населеному пункті України “.

При цьому журналісти наполегливо пов’язують “Золотий Вік” з сім’єю екс-генпрокурора Віктора Пшонки, а саме, називаючи його екс-дружину Ольгу Геннадіївну “тіньовим” власником компанії.

За іншими відомостями, інвесторами “Золотого віку” є завчасно “віджаті” сином Віктора Пшонки Артемом бізнес-структури ТОВ “Бомонд Преміум” і ТОВ “Ювелірний Завод Золото” з Краматорська, володінням яких і правда хвалилася Ольга Геннадіївна. Але в цьому списку, як виявилося, є і мережа напівлегальних гральних закладів Харкова, адже не секрет, що як і не намагався Геннадій Адольфович Кернес “підім’яти” під себе гральний бізнес в своїй вотчині, прибраний раніше до рук Артемом Вікторовичем, а “віз і нині там “.

“Золотий вік” же, як найбільша мережа ювелірних магазинів – найвигідніший варіант реалізації власної, прямо скажемо, досить сумнівної за якістю продукції для сімейної пари генпрокурора-клептомана, що втекла до Москви. І якщо хтось думає, що з втечею Пшонок настирливість “Золотого віку” в підкоренні української роздрібної торгівлі ювелірними виробами пішла на спад, то, сміємо запевнити, що це найглибша помилка.

Адже настільки втішні коментарі про улюблене дітище Романа Петренка з Чернігова (увага!) далеко не з тоталітарних часів Віктора Януковича, а з цілком собі демократичного грудня минулого року.

Звідки, ви скажете, зараз, в країні, яка була втягнута в збройний конфлікт з сусідом за свої ж території, після “люстрації” і масового “результату”, так би мовити, “донецьких” з влади залишилися корупційні “метастази” Януковичів?

Виявляється, все досить просто. Ще в квітні 2015 року відразу особою Одеської обласної прокуратури став хтось Роман Говда, а його заступником – дочка ще до зовсім недавнього часу генпрокурора Віктора Шокіна – Тетяна Горностаєва. І, не довго думаючи, названі панове з радістю прийняли в свою команду весь “прокурорський” склад часів Віктора Пшонки, відновивши тим самим роботу горезвісного “Офісу Пшонки”, вельми сумно відомого в закритих колах.

Подейкують, що колись в цьому офісі гроші, зібрані як “данину відкупу” підприємців від безмежного “щемленія” правоохоронними органами під загальним керівництвом Генпрокуратури, передавалися керівникові так званої “тіньової прокуратури”, народному депутату Артему Пшонці, який згодом, разом з татком, ” змився “в Москву і тепер керує” процесами “звідти.

Між іншим деякі коментатори стверджують, що фінансування бойовиків ДНР і ЛНР здійснюється не в останню чергу за рахунок доходів вищеназваного, так би мовити, знову організованого одеського неформального “Офісу Пшонки”, оцінюючи його місячний “оборот” на рівні $ 1,5 млн. І поки не зовсім ясно, чи вдалося Давиду Сакварелідзе його прикрити знову, або вже йому перепадає “частка мала” з “пшонковських гешефтів”.

Разом з тим, слід зазначити, що в результаті анексії Криму Росією “Золотий вік” також виявився в певному сенсі розділений, хоча насправді, ювеліри просто змінили бренд і вся “помісна” мережа ювелірних точок з недавніх пір працює під назвою “Крим Золото”.

Існує думка, що подібного поділу зажадали не зовсім приємні обставини численних звинувачень ювелірної компанії “Золотий вік”, яка інтенсивно працює, до речі, і на території Росії під прикриттям Держприкордонслужби ФСБ. Переважний контекст даних звинувачень полягає в банальній контрабанді ювелірних виробів і матеріалів для виробництва, які несподівано підтвердилися в червні минулого року, коли на території окупованого Криму без зайвої помпезності був заарештований сам Роман Миколайович Петренко, який перебуває під вартою і понині. Про обставини затримання відомо не багато, хоча мотиви російської “Феміди” виявилися на рідкість переконливі. Детально вони викладені у відкритому реєстрі судових рішень, зокрема, в апеляційному постанові від 26 червня 2015 р справі №22К-392/2015 (https://sudact.ru/regular/doc/2vxjNT3h746X/).

Якщо коротко, пану Петренко загрожує 7 років позбавлення волі за обґрунтованими (розшифровки телефонних переговорів, відеоспостереження, свідчення свідків та ін.) Звинуваченнями в організації злочинної групи, яка займалася контрабандним перевезенням на територію Республіки Адигея (РФ) партії золотовмісного брухту на автотранспорті в завчасно обладнаних схованках для подальшої переробки в ювелірні вироби і, власне, подальшого продажу на території Росії, що динамічно розвиваються в мережі салонів “Золоте століття”.

Інтенсивність і якість інвестицій в такий стрімкий розвиток даної ювелірної мережі цілком можна оцінити як надзвичайні, оскільки “тіньові” власники компанії при відкритті першого свого магазина в провінційному Воронежі не поскупилися “виписати” з Москви “всесоюзного віщуна” астролога Павла Глобу, але ж його гонорари іноді становлять пристойні п’ятизначні суми в американській валюті.

Не можна не відзначити, що українським виробникам вкрай шкодить зарубіжна ювелірна продукція, яка потрапляє в Україну в основному по “сірій” схемі, або “по-бєспрєдєлу”, як у випадку з ювелірною мережею “Золотий вік”, де сотнями кілограм на місяць продаються переважно турецькі ювелірні вироби, правда завчасно проштамповані українськими “пробами” і (тільки вдумайтеся!) “взяті під реалізацію” з іноземного боку. Це разюче відрізняється від заяв самого пана Петренко, в яких він неодноразово запевняв громадськість, що у виробах “Золотого віку” використовується виключно висококласне банківське золото.

Відносно незалежні фахівці галузі оптимістично оцінюють обсяг контрабандних виробів на українському ринку на рівні не менше 30%, проте, беручи до уваги стрімке захоплення “роздробу” компанією “Золотий вік”, є побоювання, що подібні оцінки занижені кратно, щоб остаточно не підірвати і без того маленькі обсяги продажів.

Але ж очевидно, що крім того, що іноземне золото знижує частку ринку українських компаній, воно також підриває довіру споживача до ювелірної групи товарів, оскільки контрабанда часто виявляється вкрай низької якості. І про це красномовно свідчать систематичні нарікання покупців ювелірних виробів мережі “Золотий вік”, що стали останнім часом особливо масовими.

Особливо сумно, що участь в просуванні торгової марки “Золотой вік”, власники якої, всіляко намагаються загравати з фінансово-промисловою групою “Приват” Ігоря Коломойського, охоче анонсуючи спільні акції з реалізацією ювелірних виробів в кредит від “Приватбанку”, беруть найактивнішу участь всенародні улюбленці з “95 Кварталу” Олена Кравець та Володимир Зеленський (бігборди і телереклама), які, виходить, рекламують багатомільйонний бізнес, що фактично належить країні-агресору. На підтвердження цього, як стверджують джерела і нашого видання, у “контрабасиста” Романа Петренка в Криму залишився і російський паспорт, але це вже, як то кажуть, інша історія.

Джерело skelet-info.org

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *