Всі відтінки сірого

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Тіньова економіка стала національною загрозою України. І головною проблемою розвитку легального прозорого бізнесу.

Рівень тіньової економіки країни в поточному році досягає 35-37% ВВП. Така сумна статистика Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Представники бізнесу оцінюють розміри економічної “тіні” ще вище – до 40-45% ВВП. Цифри, безумовно, вражають.

Тіньова економіка так тому і називається, що, на відміну від прозорого бізнесу, не піддається суворому обліку. Існують різні методики підрахунку розмірів “тіні”, і вони показують різні цифри.

“Тінь” – це унікальне українське економічне ноу-хау. Тіньовий обіг товарів і послуг, ухилення від оподаткування є у всіх країнах світу. Звичайно, в розвинених країнах, як кажуть фахівці, він рідко перевищує 7-8% роздрібної реалізації.

Особливістю України є сама структура тіньової економіки, нетипова для світової практики.

По-перше, на відміну від більшості країн, у нас тіньовий сегмент формується переважно легальними зареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності. По-друге, в Україні в тіньовій економіці активно задіяні великі компанії, що використовують різні схеми ухилення від оподаткування.

Скільки у нас тіні?
У жовтні 2017 року міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що частка тіньової економіки країни знижується, а її реальний обсяг не перевищує 30% ВВП. Так в чому ж тут секрет?

Як вже було сказано, все залежить від методів визначення частки тіньових операцій. Наприклад, розрахована за монетарним методом (заснованому на аналізі збільшення маси готівки) і методу збитковості підприємств (заснованому на аналізі валового прибутку і збитків, які декларуються підприємствами), частка тіньової економіки становить 27-28% ВВП.

Ще один метод, “електричний”, заснований на аналізі динаміки споживання електроенергії, показує частку в 32% ВВП. Очевидно, саме на цих даних і заснована позиція Міністерства фінансів.

Тут можна лише відзначити, що навіть відносно “скромна” оцінка пана Данилюка на ділі означає, що кожне третє підприємство країни ухиляється від сплати податків.

Зовсім інша картина виходить при аналізі роздрібної торгівлі. Оцінка тіньової економіки за методом “витрати населення – роздрібний товарообіг” показує частку вже в 55% ВВП.

При цьому, за оцінками представників бізнесу, цей показник навіть вище – до 60% роздрібних операцій відбувається із заниженням податків або навіть ухиленням від їх сплати.

“Роздріб – це гігантський” пилосос “, який висмоктує з ринку чорний і сірий кеш. Ці кошти потім спливають у вигляді різних хабарів і підкупів посадових осіб і є живильним середовищем української корупції.

Навіть повністю “білий” виробник, продаючи продукцію в вітчизняний роздріб, повинен розуміти, що він опосередковано стає учасником цих сірих схем, його поза волею втягують в них “, – говорить Олександр Громико, президент компанії Saturn, президент Української Асоціації виробників.

Звичайно, дані по тіньовому роздрібного обороту різняться в залежності сегмента. Наприклад, всупереч сформованій думці, несподівано мізерний розмір “тіні” на тютюновому ринку – виробники оцінюють його всього в 3%.

Відносно невеликим є тіньовий сегмент і на паливному ринку – приблизно 10% (правда, ця цифра відображає реалізацію фальсифікату, а не загальне ухилення від оподаткування).

Зате на ринку побутової техніки “тінь” доходить вже до 40% загального товарообігу. Так само виглядає картина і на ринку алкогольних напоїв, 40-50% яких реалізуються з ухиленням від сплати податків.

І вкрай значним є тіньовий сегмент на ринку ювелірних виробів – в роздрібній торгівлі він доходить до 80%.

Цей перелік можна продовжувати. Так само як і придумувати інші методики оцінки тіньової економіки. Але вже неважливо, яку з оцінок брати на озброєння – тіньова економіка стала національною загрозою України і головним болем підприємців, які прагнуть вести прозорий бізнес.

Що робити
На початку листопада на Open Economic Forum “Масштаби і схеми тіньової економіки” представники коаліції “За детінізацію економіки” сформулювали основні завдання, які потрібно вирішити для детінізації економіки в 2017-2018 рр.

Зокрема, як сказано в рішенні Форуму, в Україні слід запровадити загальний підхід у фіскальній політиці, спрямованої на зниження частки державних витрат у ВВП до 37%, і відповідним чином переглянути всі видаткові бюджетні статті для оптимізації структури та витрат бюджету.

Підприємці звернули увагу на давно назрілу необхідність реформування уповноважених державних органів.

Мова йде про створення окремого незалежного державного аналітичного органу – Служби фінансових розслідувань, в якій буде усунуто дублювання функцій, посилена відповідальність перед платниками податків за завдані збитки (податкова міліція при цьому повинна бути розформована).

А також про інституційну реформу митниці: зміна законодавства для спрощення митних процедур, ліквідація контрабанди і корупції, набір співробітників шляхом прозорих конкурсів.

Великому бізнесу пропонується перейти на модель податку на виведений капітал замість податку на прибуток і посилити контроль над деякими видами зовнішньоекономічних операцій (трансфертне ціноутворення, інвестування, кредитування із застосуванням тонкої капіталізації).

Найбільш проблемним і викликає неоднозначну реакцію поки виглядає блок пропозицій щодо регулювання діяльності малого бізнесу.

Учасники Форуму однозначно висловилися про необхідність збереження спрощеної системи оподаткування, про заходи щодо підтримки підприємницької ініціативи, самозайнятості та зміцненні середнього класу як основи стабільності суспільства.

При цьому, на їхню думку, назріла необхідність поширення сфери дії РРО (РРО – реєстратори розрахункових операцій) на ризикові категорії платників податків, які ухиляються від оподаткування у великих розмірах, підвищення контролю над ланцюжками продажів товарів, заохочення добровільного використання РРО та отримання фіскальних чеків з перевіркою їх реєстрації.

Сам ринок РРО повинен бути демонополізовано, і на ньому впроваджені електронні сервіси для платників податків (електронний реєстр чеків, акцизних марок, цифрові РРО).

І, нарешті, для всіх категорій підприємців необхідно знизити податкове навантаження на фонд оплати праці, в тому числі за рахунок реформування фондів соціального страхування, скорочення їх функцій і витрат, проведення верифікації соціальних виплат і пенсій.

Крім того, потрібно викорінити практику застосування щодо добропорядних платників податків принципу солідарної відповідальності за можливі правопорушення інших контрагентів в ланцюжку продажу продукції, скасувати необґрунтовані обмеження при експорті та імпорті продукції і впровадити принцип “єдиного вікна” при перетині вантажами митного кордону України.

Перелік можливих дій для боротьби з тіньовою економікою можна, звичайно, продовжувати і доповнювати. Але перераховані рішення відносяться до тих, які потрібні були ще вчора.

Прем’єр-міністри України про тіньову економіку

2001 р

p 10 1Віктор Ющенко

“На 90% тіньова економіка і кримінальна економіка мають економічне підґрунтя.

Якщо не усунути її, ніякі дії доблесних силових структур не можуть нести відповідь за ті речі, які формуються як правило, а не як епізоди ”

2002 р

p 10 2Анатолій Кінах

“Нам необхідно створювати систему взаємовідносин держави і бізнесу.

Наявність в країні величезною за обсягами тіньової економіки призводить до того, що великі фінансові ресурси перебувають поза бюджетної системи держави ”

2006 р

p 10 3Юрій Єхануров

“Вирішити проблему тіньової економіки можна двома шляхами.

Необхідно зменшити оподаткування фонду заробітної плати і зацікавити громадян в отриманні білої зарплати.

Це можна реалізувати за допомогою впровадження механізмів обов’язкового страхування найманих працівників ”

2006 р

p 10 4Віктор Янукович

“Боротьба з тіньовою економікою, злочинністю лише на рівні адміністративних методів не дає очікуваних результатів, а в деяких випадках, навпаки, призводить до підриву економічної активності.

Саме тому пріоритетом в цій сфері має стати подолання корупції та тіньової економіки економічними методами ”

2010 р

p 11Юлія Тимошенко

“З 2004 р в середньому по Україні” відмивали “через все тіньові схеми щорічно по $ 11,7 млрд.

Тіньовий сектор в 2004 році становив близько 57% ВВП, і проблеми залишаються. Найбільш “криміналізованими” є ПДВ і податок на прибуток.
Тривати не сплачувати мільярдні суми ”

2012 р

p 11 1Микола Азаров

“Боротися з тіньовою економікою не потрібно, потрібно створювати такі умови, при яких тіньова економіка прагне стати, образно кажучи, сірою.

Чорна – сірою, а сіра – світлою. Потрібен відповідний податковий і адміністративний клімат, при якому було б зручно в повному обсязі сплачувати податки ”

2014 р

p 11 2Арсеній Яценюк

“Підприємці, які змушені були поза своєю волею брати участь в незаконних податкових схемах, можуть бути звільнені від відповідальності.

Уряд розглядає можливість відповідного законодавчого рішення. Ми не виключаємо, що в парламенті потрібно буде прийняти рішення про додаткове компромісі між суб’єктами підприємницької діяльності і державою ”

2017 р

p 11 3Володимир Гройсман

“Глобальна проблема – це тіньова економіка. При 2,2 трлн грн. продукту, за скромними оцінками, 50% – “тінь”. 1 трлн грн. не працює на українську державу.

Потрібно зробити так, щоб кожна гривня працювала на національну економіку і була захищена “.

Позиція міністерства фінансів

p 12Александр Данилюк, міністр фінансів України

Тіньова економіка – це велика проблема України і питання тих цінностей, які закладені в суспільстві. Для кого-то тіньова економіка – це бізнес, який формувався роками.

Якщо глянути на його масштаби, можна уявити собі, які неймовірні зусилля зараз потрібні на створення прозорого бізнесу аналогічного розміру.

І вдесятеро більші зусилля потрібні для того, щоб зараз розвалити склалися тіньові схеми. Тому будь-які заходи щодо детінізації економіки зустрічають настільки шалений протидію.

Найголовніше, що в суспільстві практично немає запиту на боротьбу з “тінню”. Навпаки, склалося переконання, що “тінь” – це більш дешеві й доступні товари і послуги.

Наше спільне завдання – донести до кожного, що тіньова економіка в кінцевому рахунку дорого обходиться споживачеві. “Тінь” – це несплачені податки, а значить, більш низький рівень освіти, медицини, поганий стан доріг …

Ті, хто їздить за кордон, бачать, що багато товарів там дешевше, ніж в Україні. Причина – в простому наявності конкуренції. Але тіньова економіка вбиває конкуренцію.

Якщо створити нормальні умови для розвитку конкуренції, від цього виграють усі – держава отримає податки і зможе нормально виконувати свої функції, а споживач – матиме доступ до дешевих якісних товарів.

Я розумію, що багато підприємців “ховаються в тінь” через тиск. Так історично склалося, що малий і середній бізнес дуже рідко виростав до великих розмірів.

Варто тільки піднятися над умовним середнім рівнем, вище “рівня радара”, і до тебе починають приходити УКРІНФОРМ, СБУ, прокуратура і т.д. Після таких візитів шансів далі розвиватися у підприємства вже, як правило, не залишається.

Я дуже сподіваюся, що в Україні все-таки буде створена і почне працювати Служба фінансових розслідувань, яка допоможе навести порядок з тіньовими схемами.

Але, з огляду на рівень тіньової економіки, потрібно розуміти, що “кавалерійськими атаками” питання вирішити не можна – потрібна тривала системна робота. Україна вже приєдналася до плану BEPS (міжнародна система оперативного обміну податковими даними), активно веде переговори з усіма країнами з перегляду договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Джерело: business.ua

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *