Ускладнення “спрощенки”, або Як перемогти торгівлю контрабандою через ПП

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

У Парламенті зареєстровано законопроект № 7142, покликаний поставити під контроль ланцюжок постачання імпортної техніки від кордону до покупця. Таким чином депутати хочуть побороти масову торгівлю контрабандними товарами через підприємців-єдинників, зобов’язавши їх закуповувати товари тільки у платників ПДВ, вести товарний облік і застосовувати РРО. Давайте з’ясуємо, чи допоможе цей законопроект досягти поставленої мети та не чи не вдарить він по добросовісних платниках податків.

“Шукають там, де світло, а не там, де втратили”, – так один з ініціаторів законопроекту № 7142 охарактеризував методи, якими наша держава збирає податки й бореться з їхньою несплатою. Вона, рідненька, без кінця кошмарить позаплановими перевірками законослухняних платників, які й так справно сплачують до бюджету всі податки. Але при цьому зовсім не помічає тих, хто спокійнісінько працює в тіні й не платить нічого.

Наприклад, ще з липня 2015 року діє норма п. 296.10 ПКУ, яка зобов’язує підприємців-єдинників 2-ї і 3-ї груп застосовувати РРО в разі досягнення річного обороту в 1 млн грн. А 8 травня поточного року набула чинності Постанова № 231, якою затверджено перелік технічно складних побутових товарів, під час продажу яких єдинники зобов’язані застосовувати РРО. І що, чи часто ми бачимо, щоб нам під час придбання, наприклад, мобільного телефону в інтернет-магазині видавали фіскальний чек? У найкращому разі це буде товарна накладна, виписана якимось умовним ФОП.

Ні для кого не секрет, що через мережі таких “підприємців” у колосальних обсягах реалізуються імпортні товари, завезені в Україну за “сірими” схемами. Наприклад, тими самими “піджаками” (жителями прикордонних регіонів, які щодня снують через кордон, увозячи дрібними партіями товари нібито для особистого користування) або шляхом дроблення поштових відправлень. Уже на митній території України ці товари збираються у великооптові партії, після чого реалізуються в роздріб через ФОП, яким не потрібні ніякі документи про походження товарів.

Можна було б сказати: “Ну й навіщо заважати? Нехай собі люди заробляють. І нам товари дешевше”, якби не три істотні обставини. По-перше, держава однаково спробує взяти своє, але тільки із законослухняного платника податків, який заплатить і за себе, і “за того хлопця”. По-друге, жоден розсудливий інвестор не вкладе гроші у виробництво товарів в Україні, оскільки просто не витримає цінової конкуренції з контрабандистами. Тим часом попит на готівкову валюту тисне на валютний ринок, підточуючи й без того нестійкі позиції української гривні. По суті, тіньовий імпорт спотворює зовнішньоторговельний баланс країни, роблячи нас усіх біднішими.

З одного боку, законопроект № 7142, про який ітиметься, по ідеї повинен зруйнувати такі схеми, але за умови належного контролю за застосуванням РРО в роздрібній торгівлі. З іншого боку, противники цього законопроекту лякають усіх фактичним згортанням “спрощенки”. Давайте з’ясуємо, що чекає на підприємців на єдиному податку, а також їхніх постачальників і покупців у разі ухвалення цього законопроекту, який внесе зміни до ПКУ та Закону про РРО.

Нові обмеження для єдинників 1-ї групи

1-й групі ЄП буде заборонено торгувати технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, лікарськими засобами, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і каміння. Займатися таким бізнесом можна тільки на 2-й або 3-й групі (поправки до п. 291.4 ПКУ).

Деякі з цих обмежень не нові, але таким чином законодавець цілеспрямовано витісняє торговців таким товаром і товарами з “груп ризику” на другу й третю групи, де до них будуть висунуті додаткові вимоги, про які читайте далі.

Застосування РРО єдинниками 2-ї і 3-ї груп

Сьогодні в п. 296.10 ПКУ йдеться про те, що єдинники 2-ї і 3-ї груп зобов’язані застосовувати РРО в разі досягнення річного доходу в 1 млн грн або в разі торгівлі технічно складними побутовими товарами за Переліком № 231незалежно від річного доходу.

З урахуванням запропонованих змін РРО потрібно буде застосовувати незалежно від обсягу річного доходу (у т. ч. менш ніж 1 млн грн) єдинникам 2-ї і 3-ї груп, які:

• реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту (така вимога діє й зараз);

• торгують лікарськими засобами, ювелірними виробами, незалежно від місця здійснення діяльності;

• продають товари та/або надають послуги громадського харчування в торговому об’єкті (окремій будівлі або споруді, що не є ринком) площею понад 150 кв. м;

• продають товари та/або надають послуги громадського харчування в приміщенні площею понад 100 кв. м, яке є частиною торгового центру або іншої будівлі (крім діяльності на ринку).

Як бачимо, буде важливо не лише чим торгувати, а й де. Уважається, що єдинник, який торгує в бутику площею понад 100 кв. м, одна тільки орендна плата за який може перевищувати допустимий для нього річний оборот, – це вже ніякий не малий бізнес.

Якщо під час фактичної перевірки податківці виявлять невиконання вимоги щодо проведення розрахунків через РРО, то підприємцеві загрожуватиме штраф у двократному розмірі вартості проданих із порушенням товарів (послуг), але не менш ніж 50 НМДГ, тобто 850 грн (п. 1 ст. 17 Закону про РРО з урахуванням запропонованих змін).

QR-код на фіскальному чеку

Як контролювати виконання перерахованих вимог щодо застосування РРО підприємцями – це ще те питання. Оскільки чисельність органів ДФС неухильно скорочується, та й до кожного підприємця по інспектору точно не приставиш. У зв’язку з цим законодавець хоче зробити зацікавленими контролерами самих покупців. До ст. 8 Закону про РРО передбачається внести доповнення, відповідно до якого у фіскальному чеку має з’явитися ще один обов’язковий реквізит – QR-код.

Покупець зможе сфотографувати, відправити на сервер ДФС QR-код й одержати підтвердження, що чек вибито на РРО, зареєстрованому й переведеному у фіскальний режим. А щоб зацікавити покупця, йому хочуть запропонувати так званий “манібек” – відшкодування йому вартості покупки, якщо чек виявиться нефіскальним. Щоправда, щодо цього є окремий законопроект, розгляд якого виходить за межі цієї статті. Але ідея сама собою цікава. Хоча з труднощами уявляємо, як працюватимуть у сільській місцевості, де й Інтернет не скрізь ще є.

Оприбуткування та облік товарів єдинниками 2-ї і 3-ї груп

Застосування єдинниками РРО – це ще півсправи. При цьому всі такі “єдинники-РРОшники”, незалежно від наявності статусу платника ПДВ, будуть зобов’язані (поправки до пп. 296.1.2 ПКУ):

• вести Книгу обліку доходів і витрат, зареєстровану в податковому органі за місцем обліку (сьогодні її ведуть лише підприємці – платники ПДВ, інші – тільки Книгу обліку доходів);

• оприбуткувати придбані товари та вести їх облік (сьогодні підприємці на єдиному податку звільнені від цього);

• зберігати первинні документи не менш як 1095 днів.

Податківці отримають право перевіряти в підприємців дотримання порядку оприбуткування товарів. Порушення вимог у частині ведення Книги обліку доходів і витрат загрожує штрафом у розмірі 3400 грн згідно із запропонованою нормою ст. 1221 ПКУ.

А реалізація неоприбуткованих у встановленому порядку товарів, на які відсутні документи, загрожує штрафом у розмірі подвійної вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менш ніж 50 НМДГ (ст. 20 Закону про РРО з урахуванням запропонованих змін).

Купівля товарів тільки у платників ПДВ і вимоги щодо реєстрації податкових накладних

На додаток до вищепереліченого “єдинникам-РРОшникам” буде заборонено оприбуткувати товари не від платників ПДВ (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільгосппродукції груп 1 – 24 за УКТ ЗЕД). Порушення цієї заборони матиме наслідком примусове переведення зі “спрощенки” на загальну систему оподаткування.

Підприємців, які застосовують РРО, зобов’яжуть закуповувати товари для подальшої реалізації лише в тих постачальників, які є платниками ПДВ.

Своєю чергою, платники ПДВ під час реалізації товарів підприємцям – неплатникам ПДВ у податковій накладнійуказуватимуть П. І. Б. та ідентифікаційний код покупця. Сенс цього полягає в тому, щоб пристосувати для боротьби з торгівлею контрабандним товаром уже діючу СЕА ПДВ. У такому випадку буде досить легко відстежити ланцюжок постачання товарів до прилавка.

Адже якщо підприємець буде зобов’язаний використовувати РРО й оприбуткувати товари, то під час документальної перевірки податківці можуть запросити прибуткові накладні на реалізований товар і звірити їхні реквізити з податковими накладними від постачальників у СЕА ПДВ, переконавшись, таким чином, що документи не “липові”. У протилежному разі з’являються підстави для переведення підприємця зі “спрощенки” на загальну систему оподаткування й навіть для притягнення до відповідальності за службове підроблення документів за ст. 366 КК (хоча це питання дискусійне).

Як то кажуть: шах і мат!

Щоправда, деякі експерти відзначають, що, з одного боку, це є порушенням одного з принципів підприємництва, а саме свободи вибору підприємцем постачальників і покупців, що закріплений у ст. 44 ГКУ. З іншого боку, у ст. 12 ГКУзаконодавець передбачив, що додаткові обмеження свободи підприємництва можуть установлюватися законом. Прикладом таких обмежень є заборона єдинникам 2-ї групи надавати послуги підприємствам-загальносистемникам. Так що з погляду узгодженості запропонованих норм із ГКУ усе в порядку. І “пропетляти” в суді, ґрунтуючись на колізії норм, не вийде.

Інша справа, що запрацює запропонований механізм лише за умови реального контролю з боку органів ДФС за роздрібною торгівлею й готівковим обігом або якщо спрацює ідея з QR-кодами та “манібек”.

У разі прийняття законопроекту № 7142 часу підготуватися буде не дуже багато, оскільки закон буде введено в дію через три календарні місяці, наступних за місяцем опублікування. Тобто якщо закон ухвалять, скажімо, у грудні 2017 року, то запрацює він уже з 01.04.2018. У зв’язку з цим депутатам було б доцільно розглянути варіант поетапного запровадження окремих норм.

Адже за цей час підприємці повинні встигнути придбати й зареєструвати РРО, а діючі підприємства роздрібної торгівлі – встигнути адаптувати свої РРО до нових вимог щодо наявності QR-кодів. А Мінфін, який не відрізняється спритністю, – встигнути внести відповідні поправки до своїх підзаконних актів. Зокрема, буде потрібне внесення змін до мінфінівського Наказу № 579, оскільки сьогодні Книгу обліку доходів і витрат застосовують лише єдинники 3-ї групи, які є платниками ПДВ (а законопроект № 7142, нагадаємо, передбачає ведення такої Книги всіма єдинниками 2-ї і 3-ї груп, зобов’язаними застосовувати РРО).

На цей час законопроект № 7142 проходить узгодження в комітетах Верховної Ради. Про подальше його проходження, зважаючи на резонансність теми (багато хто сприймає його як наступ на “спрощенку”), ми обов’язково вам повідомимо.

Джерело: ips.ligazakon.net

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *