Три законопроекти щодо детінізації: у чому “раціо”?

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Зловживання наданими пільгами для пересилання товарів громадянами змушує будувати державну політику розмежування безподаткового ввезення товарів

На тлі політичного літнього затишшя, приємною несподіванкою виявилась активна законотворча робота частини депутатського корпусу. Значною групою депутатів, до 17 представників з різних політичних сил в залежності від проекту, було опубліковано кілька концептуальних проектів, спрямованих на пошук та втілення системного рішення з протидії схемам масового поширення контрафактної і контрабандної продукції в Україні.

Одним з найбільш вдалих проектів виглядає законопроект 6754 щодо заходів детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції, який стосується продажу неякісних товарів, насамперед у мережі інтернет. Ціна питання – 39 мільярдів гривень. Такі дані, за попередніми розрахунками, демонстрував у 2016 році національний ринок електронної комерції.

Що пропонує законопроект?

Перше – посилити пітримку права споживача на отримання всієї необхідної інформації щодо продавця товарів (робіт, послуг).

Друге – актуалізує рівень відповідальності продавців за порушення прав споживачів на отримання інформації та правил ведення обов’язкового обліку доходів і витрат (штрафи зростуть у 10 разів – до 850 гривень).

Третє – формує додаткові вимоги до продавця товарів (робіт, послуг) у питанні обов’язку видачі розрахункового документу покупцеві.

І, нарешті, дозволяє державним органам, на підставі рішення суду,  блокувати веб-сайти, що системно порушують права споживачів на отримання інформації.

Українське законодавство в сфері захисту прав споживачів є архаїчним. Останнє суттєве осучаснення законодавства проводилось більше 10 років на хвилі євроінтеграційних процесів та майже не відповідає на цей час, як розвитку електронної торгівлі, так і загальноєвропейським трендам, наприклад, директиві, що приділяє значну увагу питанню забезпечення споживача всією необхідною інформацією про товар, забезпечуючи на належному рівні захист їхніх прав і економічних інтересів. Тому, потреба на законодавчому рівні суттєво підняти вимоги до інформаційної підтримки українського споживача давно назріла.

Заслуговують на увагу суспільства зміни до митного та податкового кодексів щодо заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів, які рішуче роблять крок у бік знищення агресивних схем мінімізації податків на кордоні за допомогою міжнародних «промислових» партій товарів під виглядом поштових та експрес-відправлень громадян «для особистих потреб».

Основні новації законопроекту:

– запроваджується декларування, ідентифікація, накопичення та аналіз даних щодо одержувачів та вартості поштових та експрес-відправлень;

– обмежується кількість та вага міжнародних поштових та експрес –відправлень: на адресу одного одержувача залишається поточна гранична сума без оподаткування – не більше 150 євро та вага – до 30 кг, але на місяць, а не на добу. Перевищення планується оподатковувати митом та податком на додану вартість (хоча більш доречним виглядає встановити обмеження на рік);

– вводяться процедури оподаткування нових товарів, які ввозяться громадянами на територію України, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує 500 євро (перший раз) та 300 євро (другий раз) протягом календарного місяця;

– запроваджує для товарів, що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких знаходиться у діапазоні 1 000 – 10 000 євро обов’язок їх декларування з наступним оподаткуванням митом за ставкою 10% (є питання відповідності ставки міжнародним угодам) та податком на додану вартість (ця норма вже діє).

Масштабність зазначеної напівлегальної схеми проникнення імпортних товарів на територію України може яскраво проілюструвати динаміка ринку поштової логістики. За даними Української асоціації директмаркетингу, лише за рік (2014-15 рр.) вартість міжнародних поштових відправлень зросла на 20% (з 1,21 до 1,46 млрд. грн.). Безсумнівно, що зловживання наданими міжнародними конвенціями та законодавством України пільгами для пересилання товарів громадянами змушує будувати державну політику розмежування безподаткового ввезення товарів для особистих потреб громадян та імпорту товарів для здійснення підприємницької діяльності, але потрібно витримати баланс інтересів: держави, громадянина та бізнесу.

Необхідно відзначити, що вищезазначені законопроекти не є ідеальними та потребують доопрацювання, зокрема потребує деталізації розділ щодо контролю за рухом товарів та адміністрування баз даних. Наразі ще є час щоб плідно попрацювати над текстом та підготувати відповідні доповнення та пропозиції до другого читання.

 

Джерело nv.ua

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *