Слід продумати механізм переходу від спрощеної системи оподаткування до загальної і дати термін на адаптацію – в.о. глави ДФС Мирослав Продан

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Ексклюзивне інтерв’ю виконуючого обов’язки голови Державної фіскальної служби (ДФС) Мирослава Продана агентству “Інтерфакс-Україна”

– Парламент прийняв так званий закон “Маски-шоу стоп”. Прем’єр каже, що це серйозний крок назустріч бізнесу, який страждає від свавілля окремих силовиків. Чи буде все це реально працювати?

– Цей закон дійсно один з важливих кроків щодо поліпшення інвестиційного клімату. Ми скільки завгодно могли вести діалог з інвесторами, бізнесом, але підприємці відчували себе безправними перед державою, силовими органами. Давайте говорити відверто: вас могли банально “замовити” конкуренти і за допомогою обшуків, виїмки техніки, документів просто не дозволити працювати. Але закон запрацює, якщо будуть налагоджені механізми ефективного контролю над його виконанням. Якщо у підприємця проводять обшук і не пускають до приміщення адвоката, він повинен розуміти, як зафіксувати цей факт і куди, до кого конкретно в даному випадку звертатися зі скаргою на дії силовиків.

– Податкова міліція вже готується до змін в роботі?

– Зміни в нашій роботі почалися задовго до прийняття закону. Кількість “силових” дій з боку податкової міліції, тих же обшуків, в цьому році значно скоротилося, ми йдемо від моделі силового органу і трансформуємося в сервісно-консультаційну службу. 95% нашого бізнесу платить податки добровільно. І для мене збільшення саме цієї цифри – найбільш важливий KPI нашої роботи.

– Чи може новий закон перешкодити боротьбі з махінаторами? Пару тижнів тому ви розповіли про спільну з НАБУ операцію з арешту 450 млн грн одеських контрабандистів. Як просувається ця справа?

– Справу розслідує НАБУ. Думаю, коли прийде час, наші колеги прокоментують хід слідства. Я ж тільки хочу зазначити, що контрабандна угруповання, з якої ми ведемо війну, не збирається поки здаватися. “Мінімізатори” працювали через один з одеських судів, який, як на конвеєрі, скасовував усі рішення митників про коригування митної вартості. До бюджету в результаті доходило тільки 5-10% платежів. Ви думаєте, після арешту грошей, після всіх публічних заяв судді злякалися і припинили працювати на контрабандистів? – Анітрохи. Рішення на користь фіктивних імпортерів продовжують вживатися. А проти наших співробітників, які як раз і ведуть боротьбу проти “мінімізаторів”, включаються масштабні “відповідні дії”: фабрикуються абсурдні справи, проводяться “маски-шоу”. Йде тиск “по всіх фронтах”. Зізнаюся: коли ми розворушили це “осине гніздо”, то не очікували, наскільки потужною виявиться у контрабандистів підтримка. Але відступати ми не маємо наміру.

– Чи не ця угруповання “мінімізаторів” заблокувала вам закупівлю сканерів для митних пунктів пропуску?

– В Україні досить людей і сил, що чинять опір посиленню контролю на кордонах. Тому що це мільярди, якщо не десятки мільярдів тіньових фінансових потоків. Закупівлю сканерів ми обов’язково проведемо в наступному році. У нас з цього питання є величезна підтримка з боку уряду, бізнес-асоціацій. Ми обов’язково виграємо суд у Антимонопольного комітету, довівши, що нам зірвали тендер без об’єктивних причин. Чергове слухання справи призначене на 29 листопада. Проводити новий тендер будемо так, щоб всі етапи закупівлі перебували у фокусі уваги ЗМІ та громадянського суспільства. А в цьому році, я дуже розраховую, встигнемо обладнати пункти пропуску на західному кордоні 11 комплексами вагового контролю. Це лише один із заходів, але частина схем по мінімізації митних платежів вона однозначно закриє.

– Але ж залишаються ще “човники” або “піджаки”, як їх називають. Що з цим робити?

– Проблема “човників” – це, перш за все, проблема нашого законодавства. Українці зараз через автомобільні пункти пропуску мають повне право завозити товари на EUR500 без митного оформлення. У підсумку на багатьох пунктах пропуску місцеві жителі цілими сім’ями, а то і селами стали працювати “човниками”: дроблять великі партії товару по EUR500, вантажать в “бусики” і перевозять через кордон. Але просто взяти і скасувати цю норму – не вихід: адже у нас, крім “човників”, десятки тисяч реальних туристів, які, повертаючись в Україну, везуть сувеніри, подарунки. Норму закону потрібно просто доповнити. Наскільки мені відомо, розроблено кілька законопроектів, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Автори пропонують різні обмеження, наприклад, встановити ліміт кількості перетинів кордону з можливістю ввезення товару без оформлення і т.д. Але, з точки зору ДФС, ми в значній мірі знімемо проблему, якщо введемо вимогу на час перебування людини за кордоном: щоб ввести в Україну товар на EUR500 без оформлення: ви повинні знаходитися за кордоном мінімум добу. Після прийняття такої умови човниковий бізнес втратить сенс. Хочу підкреслити: ДФС бачить проблему і розуміє, як її вирішити. Але не ДФС змінює законодавство. Це повинно бути політичне рішення.

– Минулого тижня розгорівся скандал навколо Національного агентства по запобіганню корупції. Одна з претензій: перевірки декларацій вищих чиновників і політиків проводилися, скажімо так, необ’єктивно. Яку роль в цих перевірках грає УКРІНФОРМ?

– Декларації держслужбовців – безпосередня зона відповідальності Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Але є випадки, коли, відповідно до постанови суду, ДФС зобов’язують провести контрольно-перевірочні заходи, в тому числі на предмет відповідності даних у поданій декларації. Ми даємо НАЗК інформацію на їхній запит. У них немає власної бази, адже агентство створене не більше двох років тому, тому використовують нашу базу – Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО), де зберігаються всі дані про отримані громадянами та суб’єктами господарювання доходи. ДРФО працює з 1998 року. Плануючи будь-яку перевірку певної особи, НАЗК формує нам повідомлення, а ми готуємо інформацію. Перевірки вони проводять самі.

– І по міністру фінансів, і по міністру інфраструктури?

– В тому числі. Але я запити не поділяю. Процедура в разі перевірки даних міністра фінансів, будь-кого з депутатів, громадських діячів або будь-якого іншого громадянина абсолютно ідентична.

– Багато надходить таких запитів?

– Ми ж отримуємо запити не тільки від НАПКА. Приходять рішення суду з супровідним листом від контролюючого органу, який ініціював звернення, наприклад, від Генеральної прокуратури. У всіх випадках перевірка однакова. До кінця 2016 року ми отримали від Генпрокуратури 37 таких доручень, протягом цього року – до півсотні. Нацагентство щодо запобігання корупції звертається тільки за інформацією.

– Національний банк пропонує ідею валютної і податкової амністії, щоб підвести риску і “почати життя заново”. Наскільки можливо ввести після цього і єдину податкову декларацію? Як ви ставитеся до цієї ідеї?

– Одну податкову амністію ми вже переживали.

– Але все-таки вона була для підприємств …

– Однак результати не виправдали надій. Платники могли подати уточнюючий розрахунок за деклараціями, які несли ризики при формуванні схемного податкового кредиту, скорегувати суму і сплатити 5% від неї. Цим мало хто скористався, адже, по суті, потрібно було визнати, що ця операція носить ризиковий характер. Побоювалися, що, вказавши на свої помилки в минулих періодах і визнавши їх, отримають зворотний ефект, що це виллється в якісь додаткові заходи з боку контролюючих органів. З урахуванням обсягів схемного податкового кредиту за 2010-2014 рр. ми отримали незначні кошти від такої амністії. Тому потрібно відчувати настрій суспільства: чи готове воно, чи готовий бізнес до такої амністії. Поки немає впевненості, що визнання своєї провини в подальшому використовують саме в благих цілях, а не проти тебе. З цим побоюванням я зіткнувся ще тоді. Про нього говорили на зустрічах з бізнесом в регіонах. Хоча з боку держави складно було б придумати щось більш лояльне, хіба що списати взагалі все. Але бізнес говорить: сьогодні у держави одна стратегія, завтра – інша. До того ж потрібно визначити чіткі критерії, щоб уникнути зловживань. Якщо мова про “нульовий декларації”, то з цим будуть не згодні ті, хто вже сьогодні подав електронні декларації. Їх сприймають як “нульові”. По-іншому складно пояснити, навіщо було самостійно декларувати мільйони за відсутності підтвердження їх доходами. Питання дуже тонкий, його слід реалізувати тоді, коли є впевненість в готовності суспільства до таких ініціатив.

– Планів про скасування спрощеної системи немає? Проти “спрощенки”, наскільки відомо, активно виступав МВФ.

– Давайте відразу позначимо. ДФС – орган центральної виконавчої влади, він позбавлений права законодавчої ініціативи. Ми можемо рекомендувати, ініціювати перед Міністерством фінансів якесь своє бачення, представляти позицію. Мінфін вже виходить з проектами на Кабмін або через профільні комітети ініціює зміни до законодавства. Тому не ми вирішуємо, що скасовувати, а що не скасовувати.

– Але у вас є депутати, які вас добре чують.

– Безумовно, у нас є діалог з комітетом з питань податкової та митної політики. Але формує податкову і митну політику Мінфін, ДФС ж реалізовує. Ідеологія і законодавча база – це функція міністерства. Тому я можу лише висловлювати свою думку. Як відомо, в економічно розвинених країнах спрощена система оподаткування також існувала. Але вона вводилася на перехідний період, дозволяючи бізнесу встати на ноги після кризи і економічних катаклізмів. Формат податкової звітності спеціально робили настільки зрозумілим, щоб підприємцю не доводилося наймати фахівця, щоб справлятися з бухгалтерією. Він міг робити це сам. У нас цей перехідний період затягнувся. Давайте говорити відверто: спрощена система в існуючому вигляді активно використовується великим бізнесом для мінімізації податків. Фактично, це остання, що залишилася, лазівка ​​в законодавстві. Сьогодні мінімізація податків у спрощеній системі набирає обертів, оскільки інших механізмів вже немає. Наводжу приклад. Величезний супермаркет або мережу спортклубів. Це ж не малий бізнес? Бухгалтера вони можуть найняти? Можуть. Але чомусь працюють через ФОПи. У них навіть немає юрособи. Замість нього десятки, а іноді і сотні ФОПів, на рахунок яких надходить виручка. Дійшли до встановленого ліміту – закрили ФОП, відкривають інший. Це завдає дуже великих втрат бюджету і не має ніякого відношення до дрібних підприємців.

– Який же вихід?

– Слід продумати механізм переходу від спрощеної системи оподаткування до загальної, дати термін бізнесу на адаптацію. Тоді зможемо закрити ще один колосальний джерело мінімізації податків. Ми працюємо над тим, щоб податкова звітність не відволікала у дрібних підприємців багато часу. Для цього розширюється функціонал, поліпшується якість сервісів, зручність Електронного кабінету платника. Вам не потрібно ходити до податкової, вдома є комп’ютер та інтернет – відправляйте всі дані через ваш “кабінет”. Ми до цього прагнемо. І так обов’язково буде.

– А касові апарати?

– Скажу, напевно, непопулярну річ, але РРО – єдиний механізм по наведенню порядку в системі державних фінансів. І ми нікуди не підемо від них. Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду, оскільки роздрібні мережі не зможуть її безконтрольно реалізовувати і готівкою розраховуватися з контрабандистами. Поки в Україні можна продати товар за готівку без контролю, до тих пір буде стояти питання контрабанди. У тому числі через схему “піджаків” або “човників”. Якщо ніхто не буде купувати цей товар без супутніх документів, не буде і пропозиції. Крапка. Багато країн намагалися вирішити цю проблему по-різному, але всі прийшли до єдиного висновку: потрібні РРО.

– Знову підніметься хвиля обурення – влада хоче змусити підприємців купувати касові апарати … А олігархи тим часом продовжують ховати весь прибуток в офшорах.

– А чому обов’язково касові апарати? Наші фахівці, наприклад, розробили модель портативного пристрою, який є сумісним з ноутбуком, смартфоном або іншим гаджетом. Потрібно тільки встановити програми і мати підключення до інтернету. Пристрій буде коштувати близько 700 грн і не потребуватиме додаткового обслуговування. Один раз купив – і всі твої операції автоматично потрапляють в наш єдиний реєстр операцій. На нещодавній зустрічі керівництва країни з бізнесом прем’єр-міністр піднімав питання про касові апарати. Він зазначив, що якщо для ФОПів проблема купівлі касових апаратів варто тільки у фінансовій площині, то можна розглянути його купівлю в рахунок сплачених податків. Держава фактично дарує підприємцю апарат, вартість якого потім компенсується з податків, які він сплатить. Ідею сприйняли позитивно. Тому вирішення проблеми ми готові запропонувати.

Що ж стосується офшорів, то це проблема не тільки України. І це проблема комплексна, а не тільки оподаткування. Але якщо ми зараз почнемо її обговорювати, на інші питання часу не залишиться.

– Міністр фінансів Олександр Данилюк на прес-конференції заявив про значне зростання кількості можливих “скруток”, в зв’язку з чим навіть доручив відсторонити від обов’язків керівництво ДФС Києва і провести розслідування.

– Текст доручення, яке ми отримали, дещо відрізняється від озвученої міністром на прес-конференції. Ми визначили, в яких регіонах проблема носить масовий характер. Можливий кредит для мінімізації сплати ПДВ сформували 10 податкових інспекцій. Ми створили 10 робочих груп з представників різних департаментів центрального апарату, вони виїхали в ці податкові інспекції. Якщо на місцях будуть тиснути на перевіряючих або перешкоджати їм, тоді керівник робгруппи може ініціювати механізм відсторонення начальника інспекції від виконання службових обов’язків на час проведення такої перевірки.

Я не уповноважений відстороняти посадову особу за своїм бажанням або дорученням міністерства. Це раніше керівник ДФС міг приймати подібні рішення одноосібно. З 1 травня 2016 року набув чинності закон про держслужбу, і всі рішення щодо накладення дисциплінарних штрафів або звільнення приймає дисциплінарна комісія та вже вона рекомендує керівнику, як вчинити. Процедура повинна бути дотримана, інакше вона може бути оскаржена в судовому порядку.

– Не вщухають суперечки навколо автоматичного блокування ризикових накладних. Минулого тижня в профільному комітеті парламенту пройшли слухання на тему СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків). На цьому тижні очікується вирішення долі системи …

– Ви пам’ятаєте, яка кілька років тому була проблема з “податковими ямами”? Влітку 2015 року впровадили систему електронного адміністрування ПДВ, і проблема пішла. З “ямами”, як способом мінімізації сплати податку на додану вартість, розібралися. Наступний крок ДФС – боротьба зі схемним податковим кредитом від сільськогосподарських підприємств на спецрежим оподаткування. Перевели їх на загальну систему – і можливість зловживати з ПДВ в агробізнесі відійшла в минуле. Третя проблема – “скручування”, “пересорт” або, як ми його називаємо в ДФС, “зустрічний транзит”. Завдяки системі СМКОР питання “скруток” і “пересорта” пішли на другий план, хоча система ще не ідеальна і потребує удосконалення. Тобто, зараз маємо абсолютно інші масштаби, обсяги. Раніше за 20 хвилин створювалися фірми-посередники, які купували імпортний ПДВ. Зараз цього немає. Цей бізнес знищений. Сьогодні завдяки СМКОР, щоб підприємство мало шанс провести ризикові операції, у нього має бути не менше 25% реальної економічної діяльності. Іншими словами, це ще не перемога, але дуже суттєвий крок вперед. І це не тільки моя думка. Європейська бізнес асоціація також заявила, що не підтримує спроби скасування СМКОР. Так, впровадження системи йде непросто, так як вона унікальна. Але відбувається процес її доопрацювання. І дуже добре, що є діалог з цього питання, що в роботу активно включився профільний комітет Верховної Ради, створена робоча група за участю депутатів, представників Мінфіну, ДФС і бізнесу. Йде пошук оптимальних рішень. Ми бачимо конструктив з боку своїх колег. Яке саме буде прийнято рішення, поки не беруся прогнозувати, але вважаю: у нас немає альтернативи обраному шляху.

– За якими критеріями оцінюєте ефективність нової системи?

– Відсоток заблокованих податкових накладних з кожним місяцем зменшується, в той же час ми зберігаємо значне зростання по нарахуваннях ПДВ. На 20 листопада в системі СМКОР зареєстровано понад 94,8 млн податкових накладних на суму 557,6 млрд грн. Припинено 515 тис. Податкових накладних на суму 11,2 млрд грн. Це 0,5% загального обсягу. Тобто, напрямок вибрано правильно. Залишається вирішити дві проблеми – налагодити ефективний механізм коригування критеріїв, щоб “схемщики” не встигали адаптуватися і знайти “протиотруту”. І захистити чесних платників податків, які несправедливо потрапили під блокування. Навіть якщо таких всього 30 або 40 в країні за день. Визнаю, якщо ми ситуацію стабілізували в цілому, то залишаються випадки, де система ще спрацьовує некоректно. Але ще раз повторю: ДФС – орган виконавчої влади. Ми будемо працювати з тими інструментами і в рамках тієї моделі, яку визначать уряд і парламент. Минулої п’ятниці вступив в силу наказ Мінфіну з новими критеріями. Наприклад, тепер автоматично будуть прийматися таблиці платника, у яких податкове навантаження перевищує 2%. Зміни вирішать проблему з блокуванням реальних операцій.

– Яке ваше ставлення до ініціативи запровадження податку на виведений капітал?

– Позитивне. Я підтримую створення умов, при яких у бізнесу з’являється ще один серйозний стимул для інвестицій. Але потрібно розуміти, в якій перспективі це робити. Чи готова держава до тимчасового скорочення надходжень з податку на прибуток? За різними оцінками, на першому етапі мова йде про втрати бюджету в 20-40 млрд грн на рік. Ситуація вирівняється в перспективі трьох-п’яти років. Але всім нам слід подумати про компенсатори на цей період.

– Але це точно не 2018 рік, судячи з ваших слів?

– Мені здається, що найближчий термін, коли може заробити податок на виведений капітал, це друге півріччя наступного року.

– Прийнято в першому читанні бюджет на наступний рік. За рахунок чого будете збільшувати доходи держскарбниці, які повинні пристойно вирости?

– Наші планові показники на наступний рік збільшено більш ніж на 100 млрд грн в порівнянні з поточним роком. Йдеться про додаткові 68 млрд грн з митного напрямку, 27 млрд грн – по податковому. Тобто, індикативи по митниці зросли на 25% в порівнянні з 2017-м, а по податковій – на 7%. Загалом заплановано збільшення надходжень на рівні 15%. Це реалістичні показники. Думаю, ми впораємося.

Як бачите, основний акцент в зростанні показників робиться на митницю. За підсумками жовтня митниця дала до бюджету більше 30 млрд грн – абсолютний рекорд за всю історію України. При цьому Одеська митниця достроково виконала річний план. При плані в 16,6 млрд грн, 18 жовтня одеські митники вже перерахували в бюджет 16,7 млрд грн. Станом на 1 листопада обсяг перерахованих митних платежів становить понад 17,5 млрд грн, тобто річний индикатив перевиконано на 5%. І це прецедент за останні роки. Якщо така динаміка збережеться, ми очікуємо, що до кінця року додатково надійдуть ще 4 млрд грн. А значить, тільки Одеса перерахує до бюджету понад 20 млрд грн. І ми повинні йти далі, не зменшуючи темп. Тому нам так важливі сканери, без яких ефективно проводити процес детінізації неможливо.

У податковій сфері великий тіньовий сектор залишається в зарплатному напрямку. Після того, як ми посилили відповідальність роботодавців за видачу зарплат в конвертах, багато хто переглянув свою позицію і стали платити “по-білому”. Наприклад, в Києві в порівнянні з минулим роком середня офіційна зарплата зросла на третину. Але роботи ще дуже багато. Досить поглянути, наприклад, на суми, які офіційно декларують наші зірки спорту або естради.

– У наступному році буде збережений митний експеримент, коли половина від перевиконання митницями плану йде на будівництво доріг?

– Так, дуже велика підтримка в цьому питанні виходить від регіональної влади. В рамках експерименту з початку року митницями вже перераховано 10,2 млрд грн. Тільки за підсумками жовтня на ремонт доріг в регіонах має бути направлено 1,86 млрд грн, що також є рекордом за 10 місяців. Тобто, жовтень у нас вийшов рекордним за багатьма показниками. До цього найбільша сума була перерахована на дороги в травні – 1,83 млрд грн. І ви бачите, що ситуація з дорогами в країні почала дійсно змінюватися в кращий бік.

– Податок на нерухомість – чи виправдалися надії, що з його допомогою можна буде наповнити місцеві бюджети?

– Найбільша проблема – база оподаткування. Ми використовуємо електронну базу, але в ній немає значної частини об’єктів. Там, де органи місцевого самоврядування прийняли на себе відповідальність і наповнюють базу, там збори збільшуються. А якщо документація досі на папері і лежить в архівах БТІ, процес гальмується. На жаль, сьогодні база по старим об’єктам наповнюється в основному за рахунок операцій з нерухомістю. Все, що залежить від ДФС, ми робимо.

– Останнє запитання: коли у вас з’являться заступники?

– Хороше запитання (сміється). Заступники дуже потрібні. Я зараз багато буваю у відрядженнях. В останні роки у нас утворився певний вакуум у відносинах з міжнародними партнерами по митному напрямку. Ми втратили багато наших міжнародних зв’язків і фактично випали з діяльності міжнародних організацій, перестали брати участь у важливих конференціях. А митниця не може існувати відокремлено від інших країн. Щоб ефективно працювати, потрібно бути “в коннекті” з сусідами. І я багато часу витрачаю на поїздки за кордон, щоб налагодити втрачені зв’язки, організувати спільні з країнами-сусідами заходи по боротьбі з контрабандою, обмін інформацією щодо митної вартості, загальні пункти проведення митного контролю. Тому, звичайно, збільшення кількості заступників – важливе питання. Але я перебуваю зараз на двох посадах – і. о. керівника і заступника глави ДФС, що унеможливлює взяти когось на посаду заступника. Так що, доведеться поки попрацювати за двох.

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *