Круглий стіл “Поштовий імпорт”: наслідки для економіки і законодавче врегулювання”

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Експерти, представники бізнес-асоціацій і соціологи обговорили ситуацію з оподаткуванням комерційних поштових посилок в ході круглого столу, ініційованого Інститутом соціально-економічних і політичних консультацій, Інститутом соціально-економічної трансформації та компанією ЛІГА: ЗАКОН.

Захід відбувся в прес-центрі ЛІГИ.

Учасники заходу наголошували, що ситуація, що склалася з онлайн покупками неоднозначна. Українські недобросовісні торговці, використовуючи пільгу для фізичних осіб, намагаються мінімізувати податки, дроблячи дрібні комерційні партії, і, таким чином, порушують правила добросовісної конкуренції. Це сприяє зростанню тіньової економіки.

У той же час звичайні громадяни, які купують товари онлайн з доставкою з-за кордону для особистих потреб, не повинні бути обмежені в реалізації своїх прав і свобод.

“Думаю, всі погодяться з тим, що на сьогодні, на жаль, тіньовий імпорт, який існує в нашій країні, стає перешкодою для легального бізнесу, який працює в Україні”, – підкреслив державний секретар Міністерства фінансів України Євген Капінус.

За його словами, з метою врегулювання даної проблеми Міністерство фінансів підготувало відповідний законопроект, який поданий на розгляд Кабінету міністрів. “Ми постаралися зібрати всі пропозиції більшості представників бізнесу, асоціацій, врахувати всі ті зобов’язання, які взяла на себе Україна в рамках адаптації українського законодавства відповідно до європейських вимог і в рамках Угоди про асоціацію (з ЄС, – ред.). Ми підготували ряд норм, які, сподіваюся, дозволять певною мірою поліпшити ситуацію “, – підкреслив держсекретар Мінфіну, додавши, що пропоновані зміни не повинні торкнутися інтересів звичайних громадян.

Євген Капінус детально зупинився на пропонованих змінах. Так серед норм законопроекту передбачені обмеження кількості посилок без сплати податків при міжнародних експрес- та поштових відправлень – три на місяць, при цьому граничну суму в 150 євро пропонується не знижувати. “Сподіваємося, що цей законопроект є досить збалансованим … і не зробить негативного впливу на людей. Сподіваємося, що у нього (законопроекту, – ред.) Є непогані перспективи в проходженні”, – сказав він.

У свою чергу, керівник відділу досліджень в галузі фінансів і роздрібної торгівлі GfK Ukraine Лідія Кулиба представила результати опитування “Онлайн-покупки для власного споживання в Україні та за кордоном”, проведеного в серпні-вересні цього року. Всього було опитано 818 респондентів у віці від 16 років, які купують товари в інтернеті як в Україні, так і за кордоном (похибка 3.5 п.п.).

Згідно з опитуванням, серед найбільш часто купуються товарних категорій, одяг, дрібні аксесуари для техніки, аксесуари і подарунки, взуття, косметика, парфумерія, смартфони.

При цьому середня частота онлайн-покупок з українських сайтів становить близько 12-ти в 2017 році (в минулому році – 9 покупок), з-за кордону – 13 посилок в 2017 році (10 – в минулому році). В середньому вартість одного замовлення з доставкою з України становить 1515 грн, а при доставці з-за кордону 1292 грн.

Онлайн-замовлення від 5000 грн за останній рік здійснювали близько 10% з числа тих, хто це робив на зарубіжних сайтах, і близько 17% – на українських сайтах.

З числа респондентів, які здійснюють покупки на закордонних сайтах за останній рік, 94% купували для особистого користування, 15% – для подальшого перепродажу. При цьому покупці, які здійснюють покупки товарів з доставкою за кордону з метою їх подальшого перепродажу робили це частіше, ніж ті, хто купував товари для особистого користування (в середньому 28 проти 13 разів на рік).

“Таким чином, опитування показало, що пропозиції, які сьогодні напрацьовують експерти в робочих групах при суб’єктах законодавчої ініціативи, не торкнуться звичайних фізичних осіб-покупців”, – зазначив директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт реанімаційне пакету реформ Ілля Несходовський.

Експерти круглого столу також представили дослідження “Поштові відправлення і особистий імпорт: міжнародна практика та реалії України”.

В ході презентації дослідження зазначалося, що електронна комерція буде і надалі розвиватися, конкуруючи з традиційною торгівлею. “Разом з тим, це необхідно регулювати. Ми подивилися, як це робиться в інших країнах”, – підкреслили автори дослідження.

“Важливо забезпечити рівні умови для підприємницької діяльності, які, в тому числі, повинні унеможливити зловживання діючими пільгами, призначеними для особистих покупок громадян. Забезпечення рівних і прозорих умов ведення бізнесу не повинно відбуватися за рахунок ускладнення покупок громадян. Наведені дані підтверджують необхідність пошуку оптимального варіанти саме для українських реалій з урахуванням інтересів громадян, легального бізнесу і держави “, – висловив побажання до ініціатив Мінфіну Старший н аучний співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Андрій Бутін. А Олег Платонов, голова громадської ради при Міністерстві економіки України порадив передбачити в законі механізм ідентифікації покупців за допомогою ідентифікаційного номера, адже паспорти змінюються або бувають двійники-трійники серед користувачів поштових послуг: «Тільки ІПН може працювати – тоді працює податкова система».

Свою оцінку ситуації і представленим дослідженням дала представник Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова, повідомивши, що це комплексне рішення, одним законом цю проблему не вирішити: “Що стосується ініціативи Мінфіну про поштовому імпорті, то це хороша ініціатива, і вчора на зустрічі учасників кількох комітетів ЕВА , де були також і представники логістичних операторів, і погодилися, що подібні ініціативи можуть спрацювати – не зашкодять споживачеві, але припинять сірі схеми “.

Фоторепортаж: Круглий стіл “Поштовий імпорт”: наслідки для економіки і законодавче врегулювання “

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *