Контрабандне обрізання в країні економічного середньовіччя

Оприлюднено Оприлюднено в Новини

Сьогодні є всі можливості не просто ввозити контрабанду, а спокійно її реалізовувати без сплати податків, залишаючись поза увагою ДФС

 Увечері 7 грудня 2017 р. Парламент проголосував “ЗА” по законопроекту №6776-д, внісши зміни до Податкового Кодексу та зменшивши квоти на безмитне ввезення товарів в Україну для особистого користування на посилки до трьох на місяць по 150 Євро, (до змін обмежень на кількість не було) і на ввезення в ручній поклажі до 500 Євро з мінімальним перебуванням за кордоном 24 години. (Зараз вказано просто один раз в день).

Хвиля критиків даних змін відразу ж зіткнулася з хвилею прихильників обрізання квот. Результат – піна з емоцій і взаємних докорів.

Перші кричать, що зміни обмежують права споживачів, і що три посилки в місяць на 450 Євро для українців замало, а це, на секунду, дві середні зарплати по країні на місяць.

Другі ж вказують на масштаби “сірого” імпорту під соусом цих норм і вважають мільярди додаткових гривень в бюджеті від прийнятих змін.

Потонувши в потоці обговорень ніхто не говорить, що “заштопиваніе” дірявого Митного і Податкового кодексів – крок важливий, але в боротьбі з сірим імпортом і контрабандою не ключовий.

Можливість не просто ввозити контрабанду, а спокійно її реалізовувати без сплати податків залишаючись поза увагою УКРІНФОРМ – ось головна причина постійного зростання обсягів сірого імпорту та безконтрольного наповнення прилавків магазинів товарами сомнітельногопроісхожденія.

Результат – скочування економіки в тінь, чесний бізнес не може підняти голови і конкурувати з “сіровозами”, а інтернет рясніє пропозиціями почати свій контрабанднийstartup  з товарами з Китая или Польщі. 

 

Росли, росли і виросли

Згідно даних УКРІНФОРМ за два роки (2014-2016 рр.) Обсяг міжнародних поштових відправлень та експрес-доставок в Україні на суму до 150 Євро збільшилася майже у вісім разів, з 4 241 982 шт. в 2014-му, до 30 024 787 шт. в 2016 р

1

1

1

Причиною такого зростання стало все більш часте використання безмитної норми в комерційних цілях.
Проведене компанією GfK Ukraine дослідження показало що з 2016 по 2017 рр. к-ть покупок за кордоном українцями зросла на 30%, а на 13 осіб купуючих для себе припадає 28 купуючих товар для перепродажу.

А за даними Мінфіну Польщі, здобутих моїм колегою Всеволодом Некрасовим, кількість ввезених товарів по безмитної нормі до 500 євро в ручній поклажі тільки через кордон з Польщею збільшилася з 1 856 396 ввозити в 2014 р, до 3 047 731 ввозити в 2016-м, в середньому на 360 євро кожна.

111

Гарна, здавалося б, норма, право громадян безмитно ввозити товар для себе – за три роки перетворилася в промислову бізнес-схему. Детальніше про те, як працює ця схема можете почитати тут. Або подивитися тут.

В цілому, з використанням цих та інших схем, обсяг продукції, що ввозиться контрабанди і сірого імпорту в Україну оцінюється експертами в вилці 80-230 млрд.грн, а втрати бюджету від їх існування від 25-70 млрд.

Багато це чи мало, можна зрозуміти по тому, що в 2016 р Україна посіла третє місце в світі за обсягами тіньової економіки в світі, пропустивши вперед Нігерію і Азербайджан.

При цьому, як я вже говорив, головна проблема – це не можливість ввезти, а можливість продати ці сіро-чорні товари в Україні.

Нікого навіть не дивує, що всі ці умовно легальні і зовсім нелегальні товари, спокійно спливають на полицях магазинів, прилавках ринків і інтернет-вітринах, а хто виступає їх продавцем, часом не хвилює ні ДФС, ні самих покупців.

Ну і що, що якийсь підприємець на 7 кілометрі продає 10 контейнерів взуття та 5 контейнерів обігрівачів на місяць.

Він на єдиному податку і не зобов’язаний вести первинну бухгалтерію і показувати звідки у нього товар і скільки він його продав. Отримайте з нього 700 грн єдиного податку в місяць замість 1 00 000 долл мит і ПДВ з обсягу проданого товару.

Власник групи компаній “тектілом-Контакт” Олександр Соколовський в інтерв’ю мені розповів, що на кожного співробітника його компанії щорічно припадає близько 120 тис. Грн податків, а біла “розмитнення” одного контейнера тканин обходиться приблизно в 30 тис. Дол. Працювати в білу – дороге задоволення.

Соколовський

 

Але якщо ти торгуєш “Серяков” або “контрабасом”, все набагато простіше. Ціна контейнера для контрабандиста близько 15 тис. Дол., А оподаткування з продажу товару майже нульове, все за кеш, як і зарплата реалізаторам. Всіх-то витрат – утримання пари ФОПів.Як конкурувати в таких умовах з “сірими” імпортерами? Ніяк.Перекинута через кордон подрібненими партіями до 500 Євро фура товару або протягнутий через канал “контейнер” завжди буде коштувати на 50% дешевше білого товару.

А якщо де-юре його ніхто не імпортував, то і сертифікати на товар не потрібні, та й фіскалізацію продажу проводити не потрібно, а УКРІНФОРМ навіть не запитає, де податки з продажу того, чого у вас наче й немає.

Реалізація “мутного” товару відбувається через армію ФОП на єдиному податку, яких кожен “поважаючий” себе магазин має десятки. Тримаючи при цьому армію бухгалтерів для їх обслуговування, відкриття, закриття та інших мутаційних процесів.

Купуючи товар ви все напевно стикалися з тим, що у відомому магазині отримували замість фіскального чека від магазину – товарний від якогось ФОП. Ось це саме воно і є, реалізація “сірого” товару з ухиленням від сплати податків.

У вересні цього року центр споживчих експертиз ТЕСТ провів і сследованіе перевіривши 20 інтернет-магазинів на предмет видачі фіскальних чеків і того , хто виступає продавцем.

Результат сумний, лише 7 з 20 інтернет-магазинів видали фіскальний чек, а значить УКРІНФОРМ дізнається лише про 30% продажів.

І це не дивлячись на те, що постановою Кабміну від 16 березня 2017 №231 продаж складної електроніки вимагає обов’язкову фіскалізацію.

До речі наявність фіскального чека – так само обов’язкова умова для надання гарантії на товар, його повернення і можливості поскаржитися на продавця в Госпродпотребслужбу.

Не вимагаючи його, покупці самі допомагають заробляти недобросовісним продавцям, і дають їм дурити себе.

Невловимі ФОПи і ринковий нагляд

Під прикриттям ФОПів і без фіскалізації продається все, починаючи від товарів легкої промисловості, до складної електроніки.

Колись прогресивна ініціатива звільнити малий бізнес від податкового тиску призвела до того, що спрощена система оподаткування і можливість ФОПів не вести первинну бухгалтерію (показувати свої закупівлі) стала головним інструментом “сірих” продажів.

При цьому органом, який повинен стежити за продавцями, виконанням ними вимог по фіскалізації, перевірці наявності у них сертифікатів відповідності на товар і відповідно до закону про ринковий нагляд є Госпродпотребслужба .

Але цей орган свої функції виконує так, що продавці нелегального товару його зовсім не бояться.

Олег Цільвік, представник Союзу споживачів України про цієї проблематики в інтерв’ю мені сказав наступне:

Цільвік

Що вони можуть зробити? Прийти, купити товар, перевірити документи і зробити висновок, чи відповідає цей товар вимогам чи ні. Якщо не відповідає, то суб’єкт штрафується. Але якщо у вас суб’єкта немає, а товар продається незрозуміло ким, то кого притягати до відповідальності? Правильно, нема кого. Тим більше Госпродпотребслужба не хоче робити ризиковані закупівлі за бюджетні гроші, яких просто і немає.  Тому їм легше прийти до офіційного продавцеві і причепиться до чогось, а займатися нелегальними продавцями вони не хочуть “. 

Гнєздилов

Його компанія з 2016 р єдина в Україні є офіційним імпортером дитячих годин з GPS, з власним виробництвом ПО для них. “Ми витратили рік на створення проекту, сертифікацію товару, пошук постачальників, написання ПО. Але коли в 2015-му вийшли на ринок, через півроку країну заполонили схожі товари без сертифікатів, від незрозумілих виробників і головне їх ніхто офіційно в країну не ввозив. За 6 місяців ці “сірі” товари повністю витіснили нас з ринку, зайнявши 90 %  його об’єму “. – розповідає Андрій.Через народного депутата хлопці відправили в ГФС запит, звідки, мовляв, така навала електронного товару, імпорт і продаж якого строго регламентується законами.Відповідь їх збентежив.Виявилося, що за період 2016-2017 рр. в Україні офіційно ввезли лише 2889 таких пристроїв. З них 2789 це продукція стартаперів, і всього 100 пристроїв – всі інші імпортери.А звідки ж узялися в країні ті десятки тисяч гаджетів, які лежать на прилавках і вітринах магазинів? А їх просто немає. І скарг від Госпродпотребслужби з цього приводу в ГФС не надходило. Круто, правда?

Loading Facebook Comments ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *